Хочемо поділистись  статтею з "Вісника Старобільщини", яка розповідає про творче об'єднання "Майстрині Старобільщини", яке діє в читальному залі з  осені минулого року.

ПАСХАЛЬНІ ЗАМАЛЬОВКИ З МАЙСТЕР-КЛАСУ

 І народилася Великодня голубка

До цього заголовка з відтінком загадковості додаю задачу: майже одночасно з пункту А (Піщане) та пункту Б (Половинкине) виїжджають дві пенсіонерки. Перша - на велосипеді, друга - на попутному транспорті. Близько третьої години дня вони зустрічаються в пункті В (районна бібліотека). Запитання: що змушує немолодих жіночок раз на тиждень залишати домашні справи і долати чималу відстань? Любов до книги - відповідь неправильна. А давайте разом пошукаємо її в пункті В.

Перший четвер квітня. За вікнами районної бібліотеки сонечка не видно, холодний вітер гойдає віти дерев, мжичить дощ. А в читацькому залі світла, тепла, святково-робоча атмосфера. Жителька Піщаного Галина Чистікова та половинчанка Любов Гаркава сідають поруч за довгим столом і розкладають на ньому не книги, а целофанові пакетики з нитками, клаптиками тканини, ватою і ...яйцем. Настрій у них хороший. До пенсіонерок приєднуються молодші жіночки й школярки. Вони розмовляють між собою тільки про позитивні речі. Рівно о третій годині настає тиша. Говорить лише Вікторія Орищенко:

- Попереду - найбільше свято весни -Великдень, коли ми вітаємо один одного з Воскресінням Ісуса Христа і даруємо писанки з побажаннями щастя, любові в сім'ї. Сьогодні для своїх рідних ми зробимо ляльку, яка називається Великодня голубка. Вона виконується в червоному кольорі - символі любові і буде з секретом, тому що сховає під спідничкою писанку. Груди ляльки мають бути схожі на серце. Її дарують з побажаннями любові, злагоди у сімейному гніздечку. Тому один з атрибутів Великодньої голубки - маленьке гніздечко із золотими яйцями (наші пращури вважали, що це приносить достаток і благополуччя в оселі, а також сприяє продовженню роду)...

У словах Вікторії, майстра по виготовленню ляльки-мотанки, й криється відповідь на нашу задачу. Починаючи з осені минулого року, вона щочетверга влаштовує в бібліотеці майстер-класи, а непосидючі пенсіонерки з Піщаного та Половинкиного - постійні й активні їх відвідувачки. Їх нове захоплення розділяє понад  десяток старобільчанок різного віку. Про ляльку-мотанку вони тепер знають майже все. Їй уже понад 5000 років. Виникла як атрибут обряду, пізніше з'явилася кукла-оберіг. І лише після цього стала дитячою іграшкою.

- Чому лялька називається мотанкою? -запитую у В. Орищенко.

-Справа в тому, що виготовлення магічної іграшки - цілий ритуал, під час якого використовувати ножиці, голки, інші гострі предмети заборонялося - щоб щастя-долю не колоти і не різати. Клаптики тканини рвали руками на менші за розміром, скручували мотузочками та нитками - і лялька-мотанка готова.

Тим часом у руках відвідувачок майстер-кпасу продовжує народжуватися Великодня голубка. Вони її мотають не на столі (на загальному просторі), а на колінах, де панує власна енергетика. Майстриня продовжує наставляти своїх учениць:

-              Виготовляючи голівку, думаємо про те, що б хотіли у цей час побажати людині, якій лялька буде подарована, - тихим, лагідним голосом каже Вікторія. - Ниточки намотуємо по ходу Сонця, за годинниковою стрілкою, по спіралі, що є символом нескінченності духовного життя. Обличчя Великодньої голубки має бути із сакральним хрестом, з давніх-давен мотанки безлиці.

У процесі роботи над лялькою розмови точаться навколо неї. Ольга Войтенко випереджає подруг, бо кожний рух її рук виважений, точний, впевнений. Про таких, як вона, кажуть: "Майстер на всі руки". Вона добре шиє, вишиває. Візерунок на фартушку та аплікації на спідниці для своєї Великодньої голубки вона виготовила заздалегідь, вдома. Так само Галина Чистікова та Любов Гаркава прийшли на майстер-клас із заготовками для майбутньої ляльки. Жіночка, яка пропустила кілька занять, допускає помилку і просить майстриню допомогти виправити її. Доросла і зовсім юна учениці у симпатичних саморобних обручах на голівках щось шепочуть одна одній. Схоже, мама підказує донечці, що їй робити далі. А вже за кілька хвилин можна гратися своєю новою лялькою.

-І хто господиня цього рукотворного дива? - запитую і прошу ближче показати Пасхальну голубку.

-Моя донечка Ася, - не без гордості говорить Анна Гайдук. - Вона чотирикласниця і тільки починає опановувати виготовлення ляльки – мотанки.

 Ясноока дівчинка і сама немов лялька, яку благословило сонечко, подарувало їй веселу, добру вдачу. Мама і доня - вимушені переселенки, бачили війну. Рукоділля допомагає їм на деякий час відволіктися, не думати про покинуту домівку. Раніше вони добре навчилися виготовляти штучні квіти. Ними прикрасили свої обручі та броші. Лялька-мотанка - їх нове і таке доречне захоплення.

Черговий "сеанс" майстер-кпасу проходить у доброзичливій атмосфері. Дорослі і юні учениці залюбки діляться між собою нитками, тканинами і знаннями. Година занять пролітає непомітно, швидко. Цього часу вистачає всім, щоб впоратися з завданням. А значить, вдалося дотриматися ще одного правила: змайструвати ляльку-мотанку так, щоб вона стала оберегом, треба за один раз, не відкладаючи роботу на потім, на завтра.

Настає час фотографування схожих і таких різних ляльок. Цим неписаним ритуалом закінчується кожний майстер-кпас. Великодні голубки вже почали розлітатися по своїх домівках-гніздечках. Саме час поговорити з рукодільницями.

-Якими були ваші побажання людині, для якої ви робили ляльку? - запитую Галину

-А якими вони можуть бути у наш тривожний час - миру, спокою, здоров'я, - чую у відповідь.

Відомо, що майстерно виконана, пишно одягнена лялька може стати не лише чудовим подарунком, а й оберегом добробуту, щасливого сімейного життя і захистом від злих сил.

-Як ставляться до вашого незвичайного захоплення родичі? - адресую запитання Любові.

-Чоловік спочатку сміявся з мене, казав, що я впала в дитинство, граюся з ляльками. А потім змирився і зрозумів, що був неправий.

Ганчірна лялька не просто іграшка. Вважалося, що вона захищає людину від неприємностей і біди. Процес створення ляльки заспокоює, поліпшує настрій.

Учасниці майстер-класу розповіли, що за час навчання кожна виготовила не один десяток ляльок-мотанок: Шестиручку Пилипівку (до Пилипового дня у листопаді), Зайчик-на пальчик (розвивапьно-іграшкова для немовлят), Пеленашку (для народження дитини й оберіг для новонародженого), Лихоманки (від різних хвороб), Коляду і Козу (перед Новим роком), День і Ніч (символ циклічності усього й оберіг для сім’ї вдень і вночі), Масляну домашню (до свята Масниці), На здоров’я (для хворої людини, щоб швидше одужала), На щастя (символ жіночого щастя), Хазяйку-благополучницю (з монеткою для достатку), Благодать (з піднятими догори руками -просить у Всевишнього благодаті для своїх господарів), Дівку-Бабу (готувала дівчинку до дорослого життя), Веснянку (до закликання весни)... Усе це багатство його власниці знесли на недавню виставку, що була влаштована у фойє районного Будинку культури під час обласного фестивалю "Луганщина - світанок України". Роботи, вперше винесені на осуд старо-більчан та гостей нашого міста, нікого не залишили байдужими і викликали захоплення. Що було приємно рукодільницям та їх наставниці.

ПИСАНКОВИИ РАЙ

За два тижні до нинішнього Великоднього свята на черговому четверговому занятті лялькарки відклали в бік нитки і взялися освоювати писанкарство. Жіночки вперше у своєму житті тримали в руці писачки й прилучалися до священного дійства - творіння писанки. Готувалися до цієї святкової події ретельно і серйозно, щоб витримати канони писанкарства. Запаслися сирими свіжими яйцями, які не лежали в холодильнику, від домашніх курей, де є півень. Фарби, оцет, свічку, віск, серветки принесли з дому. Писачки дехто замовив у Києві, а для декого з допомогою Інтернету виготовив чоловік майстрині. Вона ж запропонувала зразки картинок. Кожна писанкарка-початківець визначилася, який код вона хоче закласти у свою роботу. Сонце, зірочку, ромб або рибу, оленя, які несуть різні значення. Перш ніж взятися за справу, помолилися,і молитва допомогла створити великодні яйця.

-На жаль, у нас на Сході України писанкарство не розвинене, - зауважує Вікторія Орищенко. - Його здебільшого шанують на Закарпатті, Івано-Франківщині, Буковині. Можливо, наш перший досвід стане початком великого відродження мініатюри українського народного мистецтва.

-Я якось побувала на київському фестивалі "Писанковий рай" і була дуже вражена красою писанок, - долучається до нашої розмови Галина Чистікова. - Ще тоді захотілося створити диво-яйце, символ життя. Але нагода з'явилася лише зараз, мрія моя збулася...

Відтепер поруч з ляльками-мотанками оселі старобільських рукодільниць прикрашають і великодні писанки та служать їм оберегом.

Кравцова Т.   І народилася Великодня   голубка/ Т. Кравцова//Вісник Старобільщини.-2015.-10 квітня.