В даний час ми спільно з поетом-піснярем Миколою Сичовим готуємося до всеукраїнського Дня бібліотек, який відбудеться 29 вересня.

При цьому стали свідками історії, коли його сестра Тетяна потрапила на лікування в Троїцьку лікарню. На жаль через деякий час її не стало. Дізналися про це першими наш активний читач адвокат Носов Валерій Іванович, а також директор ПСП, агрофірма «Привілля», Троїцького району Оденчук Дмитро Олексійович, які  негайно запропонували свою посильну допомогу.

Микола Єгорович не залишився у боргу і у відповідь подарував Валерію Носову іменну пісню, де музику написав начальник нашого відділу культури Кельш Олександр Антонович. Разом з тим він присвятив своїм помічникам проникливі вірші, що характеризують їх як справжніх чоловіків і сучасників.

Добро не вмирає. Воно народжує відповідні почуття, збагачуючи наші душі і серця.

                  Пришёл на помощь адвокат…

Об адвокатах не писал

Ещё я никогда.

Никто, знать, повод не давал-

Теперь пришла пора,

Когда Валерий Носов друг

Единственный пока

На старобельский вольный круг

Помог наверняка.

И хоть я не крутой поэт,

Послушайте ответ :

«Не разгадав порядок бед,

Не отвернёшь от всех».

Сказала внучка невпопад:

«Татьяна умерла»…

Пришёл на помощь адвокат,

Валерию хвала!

Такие есть людей среди –

Последние отдал.

Ему поклон мой до земли,

Как главный капитал.

                  И стал мужчина в полный рост

На малой родине живёт

Великий Человек.

Ему и слава, и почёт

В наш двадцать первый век.

Не понапрасну создавал

В Приволье ЧСП

Его я раньше не знавал

До самого «ЧП»,

Когда болезнь сестру нашла,

Директор тут как тут

И заму передав дела,

Приехал подмогнуть.

И встал мужчина в полный рост,

Как в сказке богатырь

С душой ребёнка, чист и прост-

Слепому поводырь…

Пишу о Дмитрие слова

Послушай, Алексей,

Как разрастается молва

О сыне ей-ей-ей.

Ему спасибо и тебе

За то, что воспитал

И в совести, и в доброте,

И я не промолчал,

О том, что в Троицке живёт

Достойный Человек

Ему и слава, и почёт

На десять тысяч лет.

Ні, ми не будемо ставити крапку, бо в Троїцьку живе найкращий друг Миколи Сичова - Сидоренко Віктор Миколайович, який став сполучною ланкою між Дмитром Оденчуком і нашим поетом. Особливо він допоміг йому під час похорону дружини - Раїси Вікторівни, що залишила нашу землю чотири роки тому.

В. Сидоренко в минулому прокурор він став героєм кількох книг поета.

Прокурор ведёт блестяще

Дело каждой стороны,

Он защитник настоящий

Всех, живущих без вины.

Не приемлет оправданий

От зарвавшихся чинов,

Как и всех высоких званий

Брехунов-говорунов.

Для него простые люди,

Словно плёс Айдар-реки,

Что любую боль остудит,

Всем невзгодам вопреки.

А также :

           Ты мастер трудиться

            В четыреста сил,

            И край наш гордится,

            Что ты – его сын.

               Глядишь ты с улыбкой

               В сердца аж на дно,

               Ведь прав на ошибку

               Тебе не дано.

               В борьбе повседневной

               Достигнув вершин,

               Ты подвиг душевный

               В себе совершил.

Ми заздримо такій дружбі і на Всеукраїнський день бібліотек організуємо виставку книг Миколи Сичова, де героєм виступає В.Н. Сидоренко.

               Сидоренко при жизни стал легендой,

               Таких, как он по пальцам можно счесть.

               На просьбы реагирует мгновенно

               И понимает, что такое Честь.

Малюючи портрет Віктора Миколайовича у своїй книзі «Моя опора» Микола Сичов написав рядки, які характеризують його друга і суть прокурорської роботи.

                Говорю я Украине:

                Мать, не прячь от нас лица.

                Прокурор твоя – твердыня

                И гроза для подлеца.