10:47 Брати наші менші (Бувальщина) |
Брати наші менші
(Бувальщина)
Байкал
Собача сидить у ялщі,
Кинуте людьми.
І від боязні трясеться,
Облилось слізьми.
Йде бабуся милосердна,
Баче: собача.
- Дай візьму його до себе,
Нехай підроста.
Буде в мене виростати
Вчитись стерегти
Веселіше стане жити
Самотній мені.
От і виріс Байкал грізний,
Вміє стерегти.
Коли бачить: злодій близько –
Порве вмить штани.
І бабуся дуже рада,
Що господар є,
І нікого не боїться
Ні вночі, ні вдень.
Вона спить собі спокійно,
Бо нема страху.
А за це подасть Байкалу
Хлібця й борщику.
І Байкал давно забув
Про людей жорстоких,
Бо знайшлась йому бабуся
Чуйна і хороша.
Іващенко Марія Іванівна (1929 р.)
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |